Електродвигун – принцип роботи, пристрій, класифікація.
Інтернет-магазин інженерного обладнання «ОВК Комплект»пропонує своїм відвідувачам ознайомитися з принципом роботи, пристроєм та класифікацією електродвигунів, а згодом купити електродвигун за найрозумнішою ціною в Україні! Ці пристрої є незамінною основою для функціонування більшої частини техніки як побутового, так і промислового застосування. Тому в сучасному суспільстві їх сфера застосування не має меж. А актуальність такої покупки може виникнути будь-якої пори року.
На сьогоднішній день практично в будь-якому механічному пристосуванні використовується поєднання кінетичної та потенційної енергії - механічна енергія, яка є джерелом рушійної сили, що відповідає за роботу всієї системи. З відкриттям електрики механічну енергію можна перетворювати з електричної, шляхом застосування електромеханічної машини - електродвигуна.
Принцип роботи електродвигуна
Функціонує електричний двигун із принципу електромагнітної індукції - фізичний процес генерації електричного струму в замкнутому контурі за умови зміни магнітного потоку, що переміщується крізь нього. Перший електродвигун за таким принципом був створений в 1821 році вченим з Британії Майклом Фарадеєм і був не закріплений сталевий дріт, який був занурений у чан із ртуттю, де в середині був встановлений вічний магніт. Під впливом електричного впливу на провід останній утворював навколо себе циклічне магнітне поле, що змушувало його кружляти навколо магніту.
Надалі принцип дії електродвигуна (електромагнетизму) до розуму довів російський учений Б. С. Якобі. Він перший у 1834 році зміг винайти технічне пристосування, яке було в змозі створювати кругове обертання, що породжувало привид у рух механічні пристрої. Розвиваючи цю ідею, Якобі досяг зростання потужності свого першого прототипу електродвигуна з 15 Вт до 550 Вт. У 1839 році електричний двигун цього генія міг розвинути 1 кінську силу, що дозволяло переміщати човен з вагою близько тонни річкою проти течії.
Пристрій електродвигуна
В основі конструкції будь-якого електродвигуна лежить наявність двох найважливіших елементів - нерухома частина "статор" ("індуктор" для двигунів постійної напруги) і рухома частина "ротор" ("якір" для машин постійної напруги). Під впливом електричного струму на обмотки статора, генерується електромагнітне поле, що обертається, під впливом якого на обмотку ротора і викликаючи тим самим струм індукції, примушує його обертатися в певному напрямку. Цей процес пояснюється законом Ампера: на провідник під напругою, впроваджений у зону електромагнітного поля, діє електрорушійна сила (ЕРС). Електродвигуни відрізняються за параметром частоти обертання ротора (якоря), який залежить від кількості пар магнітних полюсів та частоти напруги живлення мережі.
1. КОРПУС
2. РОТОР
3. КЛЕМНА КОРОБКА
4. СТАТОР
5. ВАЛ
Типи електродвигунів
Сучасні види електродвигунів мають широку класифікацію за різними конструктивними та функціональними ознаками. Насамперед їх прийнято ділити за принципом виникнення крутного моменту на:
- Електродвигун гістерезисний - у процесі перемагнічування ротора виникає властивість фізичної системи, гістерез, який власне і створює крутний момент. Електрообладнання даного типу дуже рідко знаходять застосування у промисловій сфері.
- Електромагнітний електродвигун - найпоширеніший тип, що застосовується практично у всіх побутових та промислових областях.
Ця група, у свою чергу, ділиться за характером споживання харчування на:
- Ел двигун постійного струму - живиться від мережі з постійною напругою. Такий вид пристрою може бути виконаний також у різних варіантах: з відсутністю щітково-колекторного вузла або з його наявністю. В останньому передбачена градація за типом збудження на: двигуни з незалежним збудженням та самозбудженням, які теж можуть різнитися за характером обмотки та бути виконані у таких формах: паралельно, послідовно, змішано.
- Електричний двигун змінного струму - живлення здійснюється від мережі зі змінним типом напруги.
Такий вид електромагнітних перетворювачів класифікуються за принципом роботи на:
- Синхронний електродвигун - суть полягає в синхронному обертанні ротора з електромагнітним полем статора при однаковій частоті. Такі пристрої відрізняються особливо високою потужністю, що досягає сотні кіловат і більше того.
- Асинхронний двигун змінного струму - функціонує на основі того, що частота обертання електромагнітного поля статора не збігається з частотою обертання ротора, за типом виконання обмотки який може бути короткозамкнутим або фазовим. За кількістю фаз асинхронні електродвигуни виступають в однофазному або трифазному варіантах.